А не спеть ли мне песню о любви, только что-то струна порвалась

Другий півфінал рок-марафону „Полтавський прорив” відбувся не менш захоплююче та напружено, ніж перший. City fires та Магнитное поле: команди, що боролися за вихід до фіналу. Не пощастило цього вечора першим учасникам. Спочатку порвалася струна на гітарі, ще трохи часу вкрало налаштування заміненого інструменту. Оскільки City fires не мали запасної гітари, нею поділилися суперники. Доки тривало налаштування, незаплановану паузу намагався заповнити ритм-гітарист виконавши пісню Чиж и Ко „О любви”.



Щоб загладити провину перед глядачами та журі, залишок виступу гурт викладався на повну силу. Особливо запам’ятався запал, енергетика, надрив та яскравість образу вокалістки. На моє переконання, іншим учасникам гурту також варто подбати про свої сценічні образи. Та попри всі намагання гурту, звучання стало дещо спотвореним внаслідок заміни гітари.



Відкидаючи мої особисті симпатії до City fires, вважаю за необхідність віддати належне другому колективу, який щоразу якісніше подає на розсуд журі музичний матеріал. В той час як смислове наповнення текстів особливо не вирізняється, Магнитное поле знають чим вразити публік – висококваліфікованим професійним звуком.



За це гурт і отримав найвищу нагороду цього вечора: путівку у фінал „Полтавського прориву”.

За словами організатора рок-марафону Олексія Мандріченка, в майбутньому планують зробити даний конкурс щорічним. Тож City fires та інші команди, які вибули зі змагань, мають час підготуватися, ліквідувати цьогорічні помилки та, з новими силами вдарити сильніше у стінах невеликої арт-пивниці „Сто доріг”.