Онейроїд в "Сто доріг"

Як і обіцяла, даний репортаж присвячую не стільки концерту і виступаючим, скільки людині, яка не втомлюється дивувати мене своєю грою. Людині, яка на кожному концерті, виконуючи одну і ту саму пісню, грає її по-новому, для нього незнайоме поняття «грати як завжди», бо кожен виступ є унікальним.

Незважаючи на те, що ця людина не є вокалістом гурту, безперечно, вона є зіркою «Онейроїда». Та йому і не потрібно стояти в центрі, його місце збоку на стільчику із трубою в руках. Звідти він випромінює свою «ельфійську» енергетику. Нескладно здогадатися, що мова іде про трубача Фелікса Бродського.

 

Не бажаючи образити інших учасників гурту, наголошу, що кожен їх виступ не схожий на попередній. Ці люди не користуються звичайністю та усталеністю, вони люблять експромт, їм завжди мало місця на сцені. Та суть харизми полягає не лише у поведінці на сцені, а, навіть, більшою мірою у тому, що музикант намагається донести слухачам. Згадаймо третій щорічний фестиваль рок-н-болл, де хедлайнерами другого дня виступили гурт «7Б». Фронтмен Іван Дем’ян щойно вийшов на сцену, тільки взяв до рук гітару і став біля мікрофона, а публіка уже гримить, кричить, рветься з місця. Без сумніву, харизма Дем’яна настільки сильна, що публіка її відчуває одним лише поглядом. Щось подібне відбувається із глядачами, коли на сцені з’являється трубач Фелікс.

Не обдуриш публіку, вона одразу розрізняє де щирість а де несправжність погляду, де самолюбування на сцені, а де повна віддача глядачам, високомірний погляд виконавця, який спіймав зірку та вдячні очі, звернені до народу. Тож недарма шанувальники тягнуться до Фелікса Бродського.

Партії для труби і флейти музикант пише сам. Говорить, що робота над композиціями не може тривати окремо. Всі музиканти «Онейроїда» збираються разом і під час репетиції, експромтом кожен підбирає свою партію, потім обговорюючи загальну концепцію пісні, всі партії доводять до спільного знаменника.

Трубу Фелікса Бродського слід виокремити у піснях «Брешеш», «Alcotell», «Миелофон», «Наст», «Абсанс».

Насамкінець, хочу сказати: дякую всій команді «Онейроїда» за концерт і окреме «спасибі» Феліксу за унікальну, як завжди незвичайну гру. І як говорить лідер гурту «Дороги меняют цвет» Андрій ГрейЧайник: «Оставайтесь всегда настоящими».

Світлана Борисенко

 спеціально для indarock.com