"Фіолет" у Полтаві

Репортажи

19-03-2014

Настала весна, і запрошені гурти минулорічного рок-н-рольно-футбольного фестивалю ROCK-N-BALL активізували свої виступи у Полтаві. Гості із Луцька, учасники другого фестивального дня, гурт "Фіолет" нещодавно презентували альбом "Вігвам" у бар-ресторані Muza-bar. За словами менеджера гурту Марини Хромих, у зв'язку із останніми невтішними подіями в Україні альбом присвячений загиблим Небесної сотні.

Для початку хотілося б відзначити місце концерту - Muza-bar, який цього вечора я відкрила для себе. Сцена, звичайно, не фестивального масштабу, але музиканти знаходячись на ній не виглядають затиснутими в лещата. Глядачі можуть розміщатися як завгодно: слухати музику сидячи за столом, потягувати пиво за барною стійкою, або (як на мене найкращий варіант) танцювати на спеціально відведеній площадці.

Суто чоловічий склад гурту більшою мірою прийшли послухати представниці протилежної статі. Одним помахом руки лідер "Фіолету" Сергій Мартинюк запросив дівчат до танцполу, які одразу ж його заповнили, щоправда поводили себе досить стримано, танцювати не поспішали. Окрім композицій альбому "ВІГВАМ" "Карма", "Рідна", Картаті сорочки", "2000-ні", "Смішні й прекрасні", "Хто я без тебе" хлопці розважали публіку давно відомими хітами. Після сумної пісні про батьківство, відлітання дітей, наче соловейків із гнізда (хоча дивно було це слухати у виконанні людини, яка зважаючи на молоді роки, навряд чи випустила у світ своїх солов'їв із сімейного гніздечка), люди перестали танцювати взагалі. Навіть, настрій на якийсь задумливий перетворився, тож вокаліст негайно повинен був рятувати становище.

Пісня "Весна" із альбому "Атоми щастя" розвеселила аудиторію із перших акордів, я також відчула піднесення настрою. Веселощі, посмішки і танці публіки категорично не можну було втрачати, тож кожна наступна пісня була добре знайомою гостям концерту. Немало галасу наробила композиція записана спільно із Сашком Положинським "Вагомі слова", її тут чекали з особливим трепетом.
Не можу не відмітити звучання у Muza-barі, всі інструменти добре чути, звук не губиться, не б'ється об стіни і тим самим не віддається глухо. Що ж до музикантів, то я особливо ціную у виконавцях харизму, подачу, задоволення, яке вони отримують від власної музики. Харизматичний виконавець одразу приковує до себе погляди, йому не обов'язково дибки ходити по сцені, щоб привернути увагу.

Коли музикант отримує задоволення від своїх пісень, поводиться на сцені природньо, не грає роль, вірить у те що співає, то його настрій передається присутнім. Який музикант на сцені, такий і глядач у залі. Гурт "Фіолет", як на мене, має пишатися ударником Валентином Миронюком. От доля музиканта за барабанами завжди невдячна: в той час, як інші пожинають плоди слави і ловлять захоплені погляди глядачів, про нього за барабанами всі забувають.

Я, під час концерту, намагаюся роздивитися кожного учасника на сцені, ударник "Фіолету" надзвичайною харизмою одразу прикував мою увагу, і не відпускав до кінця вечора. Не можу сказати, що на сцені він показував неймовірні речі, виконував свою роботу і отримував задоволення від музики. Але цього вистачило для того, щоб викликати у мене посмішку.