Республіка 2013

Репортажи

13-09-2013

Нещодавно пройшла одна з найважливіших подій року - фестиваль «Республіка», що відбувся у Кам'янці-Подільському. Основна ідея об'єднала організаторів - облагороджування рідного міста за допомогою стріт-арту, поширеного в Європі.
По прибуттю відразу можна було охарактеризувати напрямок фестивалю девізом: «Мінімум понтів - максимум начинки». Фестиваль зібрав передових українських виконавців разом, але обладнання та звукорежисери залишали бажати кращого. Бруд, який утворився під час дощів, почали засипати камінням із сіном, але робота кипіла недовго, і до останнього дня побудували такий собі «міні - терикон» з щебеню, який вирішили так і залишити. Практично кожен день затримка виступів була від 2 годин і більше, на мою думку, через проблеми з відстроюванням апаратури.

Перші, на кого робили ставку більшість любителів важкої музики в перший день - це «Morphine Suffering» та «DASH». Хоча платформа була всього лише на 10 см вище підлоги - це не завадило слемитися і волочитися публіці. Особливо кумедно було на «Morphine Suffering»: розпочався безконтактний мош, а потім різко переріс у м'ясорубку повного контакту з вибухаючими поруч петардами.

На головній сцені виділилися дві групи першого дня - «Фліт» і «Тартак». За «Флітами» поїхав я би хоч на край світу, вже не вперше відвідую їхні виступи, але відкриттям групи «Тартак» просто здивований - як її раніше можна було не слухати? Ці дві банди, дійсно формують громадську думку справжнього українця, підіймаючи моральні цінності на новий рівень.

Але в сім'ї не без виродків, відразу за Тартаком вийшли «Хамерман Знищує Віруси» - зіпсували всі враження. Куди дивилися організатори та представники місцевої влади невідомо, але тексти були нецензурні, такої брані не доводилося чути навіть у туалеті - а тут з колонок на весь каньйон «Старого міста».
Другий день - день контрастів. Група «CHERRY-MERRY» і «Аддіс Абеба» абсолютно не поєднувалися з «JINJER» або «Dance Party.Dance! Dance!» - і це відмінно, любителі важкої музики мали можливість відпочити, а не стрибати до втрати пульсу без зупинки, такий хід потрібно застосовувати абсолютно на всіх рок-фестивалях!

«Шкіряний олень» презентував свою нову пісню, яка не викликала фурору зовсім, хоча саме вони організували найбільший слем за весь триденний марафон. Найприкріше, що через обрив звуку їхній виступ припинився раніше запланованого.

Хочеться так само виділити «Аварійний ВіхіD», який знайшов своїх фанатів далеко від Кривого Рогу: створилося враження, що їх цінують більше на західній Україні, ніж у рідному металургійному місті.
У цей же день люди почали вести себе неадекватно: одні напилися до стану овоча, інші просто шукали пригод. Я став випадковим свідком бійки (хоч вона і не дійшла до логічного завершення) - жодного разу з подібним не стикався на концертах рок-виконавців.
Хедлайнери «LOUNA» були найбільш очікуваними музикантами. Вони єдині, хто повернувся до витоків, з чого починався рок: вони зіграли кавер-версії і вшанували тим самим Єгора Лєтова та Віктора Цоя, що прийшлося людям до душі.

Третій день, зі своїми промовами, відкривав «Ratbite», не прочитавши тексти заздалегідь, важко розібрати про що співається у пісні, але ознайомившись з ними, ви ніколи не зможете залишитися байдужими не тільки до музики, а й до своєї громадянської позиції. «Мегамасс» - настільки низько звучали, ніби музика звучала з пекла, але тим самим їх можна поставити в один ряд з Іісусом, за пропаганду здорового способу життя.
Персонаж «Дядя Юра» - взагалі безглуздий, навіщо таке проводити, залишиться загадкою. Але третій день він відзначав настільки бурхливо, що навіть довелося йти до швидкої, аби пробудити його нашатирним спиртом.
Хедлайнерами третього дня були гості з Білорусії – гурт «Ляпіс Трубецькой», виникла тиснява в перших лавах, фінська сауна і поруч не стояла.